еластин

Білок з групи склеропротеїнів, присутній в усіх хребетних, гол. чином у сполучній тканині, надає еластичності зв'язкам і сухожиллям; у вел. кількості (до 60% сухої маси) міститься у стінках аорти, в деяких тканинах присутній разом з колагеном.

Значення в інших словниках

1. еластин — еласти́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. еластин — -у, ч. Білкова речовина, що входить до складу сухожилків і зв'язок та зумовлює пружність їхніх тканин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. еластин — ЕЛАСТИ́Н, у, ч., біол. Білкова речовина, що входить до складу сухожилля та зв'язок і зумовлює їхню пружність. Ферменти родини матриксних металопротеїназ здатні руйнувати білки міжклітинного матриксу та базальних мембран: колагени, протеоглікани...  Словник української мови у 20 томах
4. еластин — еласти́н (від лат. elasticus – гнучкий, пружний) білкова речовина, що входить до складу сухожилок і зв’язок та зумовлює пружність їхніх тканин.  Словник іншомовних слів Мельничука