зроговіння

Фізіологічний процес постійного відкладення в клітинах епідермісу (та багатьох ін. видів епітелію) нерозчинного білка кератину; внаслідок з. і розростання рогового шару епідермісу утворюються волосяні покриви, пір'я, роги, кігті (у тварин), нігті (у людини), рогові панцирі.

Значення в інших словниках

1. зроговіння — зрогові́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зроговіння — -я, с., спец. Дія за знач. зроговіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зроговіння — ЗРОГОВІ́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. зрогові́ти. Зроговіння й безперервне злущування поверхневих шарів епідермісу сприяють видаленню сторонніх частинок, головним чином бактерій (Курс патології, 1956, 68).  Словник української мови в 11 томах