зроговіння — Великий тлумачний словник сучасної мови

зроговіння — зрогові́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
зроговіння — Фізіологічний процес постійного відкладення в клітинах епідермісу (та багатьох ін. видів епітелію) нерозчинного білка кератину; внаслідок з. і розростання рогового шару епідермісу утворюються волосяні покриви, пір'я, роги, кігті (у тварин), нігті (у людини), рогові панцирі. Універсальний словник-енциклопедія
зроговіння — ЗРОГОВІ́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. зрогові́ти. Зроговіння й безперервне злущування поверхневих шарів епідермісу сприяють видаленню сторонніх частинок, головним чином бактерій (Курс патології, 1956, 68). Словник української мови в 11 томах