канцлер
У середньовіччі достойник, котрий керував канцелярією володаря; у давній Речі Посполитій від кінця XIV ст. вел. коронний к. був одним із найвищих урядовців країни, член королівської ради, пізніше сенату, виконував зовнішньополітичні функції, посада ліквідована 1795; теп. титул керівника уряду Австрії та Німеччини.
Універсальний словник-енциклопедія