карбон —
карбо́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
карбон —
Каменноугольная система (период), карбон — Carboniferous System (Period), Carbonian — Steinkohlensystem (Periode), Karbon, Kohlenzeit — п’ятий період палеозойської ери. Підстилається девонською і покривається пермською системами. Настав близько 350 млн.
Гірничий енциклопедичний словник
карбон —
I -у, ч., геол. Скорочена назва кам'яновугільного періоду й кам'яновугільної системи. II -у, ч. C. Хімічний елемент; відомо вже декілька мільйонів органічних сполук карбону.
Великий тлумачний словник сучасної мови
карбон —
Кам'яно-вугільна доба
Словник чужослів Павло Штепа
карбон —
КАРБО́Н¹, у, ч. Те саме, що вугле́ць. Карбон є одним із поширених елементів земної кори, складаючи близько 0,1 % її маси (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
карбон —
карбо́н, карбо́новий пері́од [від лат. carbo (carbonis) – вугілля] п’ятий період палеозойської ери геологічної історії Землі (див. палеозой). Розпочався близько 350 млн. років тому, тривав близько 70 млн. років.
Словник іншомовних слів Мельничука
карбон —
КАРБО́Н, у, ч., геол. Скорочена назва кам’яновугільного періоду й кам’яновугільної системи. Вуглевмісні відклади [кам’яновугільного періоду палеозойської ери] здебільшого мають численні рештки рослин, на підставі яких можна припускати...
Словник української мови в 11 томах