кумани — Універсальний словник-енциклопедія

кумани — -ів, мн. (одн. куман, -а, ч.), заст. Половці. Великий тлумачний словник сучасної мови
кумани — КУМА́НИ, ів, мн. (одн. кума́н, а, ч.; кума́нка, и, ж.), заст. Половці. Куманам легше тікати.., оскільки вони, кочуючи в шатрах, можливо, і в змозі тікати (В. Малик); – За тебе й проста куманка не хоче йти – не маєш ти навіть воза свого (В. Словник української мови у 20 томах
кумани — КУМА́НИ, ів, мн. (одн. кума́н, а, ч.), заст. Половці. Словник української мови в 11 томах