курінь
1. невел. тимчасова будівля, складена з гілок, дерева з листям чи жердин і вкрита соломою; 2. назва будівлі, в якій жили запорозькі козаки; 3. військова одиниця Запорозької Січі, що складалася з кількох сотень козаків; кожен курінь мав свою назву і окреме господарство, на чолі стояв курінний отаман, обраний курінною козацькою радою; у XVIII ст. Запорозька Січ поділялася на 38 куренів; 4. найменша військова одиниця у війську Б. Хмельницького в складі 10-15 осіб; 5. осн. військово-тактична одиниця УГА 1919-20 у складі 3-х піхотних і однієї кулеметної сотень, з к. складалися бойові з'єднання — бригади, корпуси.
Універсальний словник-енциклопедія