курінь
курі́нь
-реня, ч.
1》 Легка будівля, сторожка (на городах, баштанах і т. ін.).
2》 Вбоге житло.
3》 іст. Окрема частина Запорізького козацького війська.
|| Одиниця адміністративно-територіального поділу на Січі в межах паланки (у 2 знач.).
4》 іст. Житло козаків, які складали таку частину війська.
5》 іст. У період громадянської війни – військова частина контрреволюційного козацтва.
Великий тлумачний словник сучасної української мови