кінематографія

В минулому фотографічний метод реєстрації руху; теп. комплекс мистецьких, технічних, виробничих проблем, пов'язаних зі створенням та розповсюдженням фільмів.

Значення в інших словниках

1. кінематографія — кінематогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кінематографія — -ї, ж. 1》 Те саме, що кіномистецтво. 2》 Галузь культури, що об'єднує комплекс видів професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, навчально-науковою роботою у цій галузі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кінематографія — КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що кіномисте́цтво. Він за моїми книжками вивчав кінематографію (Ю. Яновський); Художня кінематографія існує .. на базі літератури, кінодраматургії (О.  Словник української мови у 20 томах
4. кінематографія — кінематогра́фія [від грец. κίνημα (κινήματος) – рух, зміна і ...графія] галузь культури і господарства. Виробляє кінофільми і організує демонстрування їх. Один з найбільш масових видів мистецтва.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. кінематографія — КІНОМИСТЕ́ЦТВО, КІНО́, КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, КІНЕМАТО́ГРАФ рідко; ЕКРА́Н звичайно із сл. зірка. Творче співробітництво письменників і кінематографістів — винятково важливий фактор розвитку кіномистецтва (О.  Словник синонімів української мови
6. кінематографія — Кінематогра́фія, -фії, -фією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кінематографія — КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що кіномисте́цтво. Художня кінематографія існує.. на базі літератури, кінодраматургії (Довж., III, 1960, 147)...  Словник української мови в 11 томах