кінескоп

Пристрій, що перетворює відеосигнали на видиме зображення на екрані; скляна вакуумна колба у формі піраміди, основу якої становить прямокутний люмінесцентний екран, а у вершині міститься горловина з 1 (в чорно-білому к.) або 3 (в кольоровому к.) електронними гарматами; утворені телевізійною камерою відеосигнали, подані на к., керують інтенсивністю пучка електронів, що падає на екран.

Значення в інших словниках

1. кінескоп — кінеско́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кінескоп — [к’інеископ] -па, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў  Орфоепічний словник української мови
3. кінескоп — -а, ч. Приймальна електронно-променева трубка, яку застосовують у телевізорах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кінескоп — КІНЕСКО́П, а, ч. Приймальна електронно-променева трубка, що перетворює електронний сигнал на світловий. Раніше срібляста поверхня під шаром скла тепер стала сірою, як екран телевізійного кінескопа в режимі очікування (О.  Словник української мови у 20 томах
5. кінескоп — кінеско́п (від грец. κίνησις – рух і ...скоп) приймальна телевізійна електроннопроменева трубка, що перетворює телевізійні сигнали на світлові зображення.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. кінескоп — КІНЕСКО́П, а, ч. Приймальна електронно-променева трубка, яку застосовують у телевізорах. Львівський електроламповий [завод] спеціалізуватиметься на виробництві кінескопів для телевізорів (Роб. газ., 25.I 1962, 1).  Словник української мови в 11 томах