магній
Мg, хіміч. елемент з атомним числом 12; сріблясто-білий легкий метал; стійкий до атмосферних впливів (пасивація); при нагріванні загорається з утворенням нітриду і кисню; міститься в мінералах (магнезит, доломіт, кізерит); його сполуки входять до складу морської води та живих організмів (як макроелемент); застосовується, головним чином, як складова частина легких сплавів, раніше — у фотоспалахах; одержаний 1808 Деві, в чистому вигляді 1829 Буссі і Лібіґом.
Універсальний словник-енциклопедія