модрина

Світлолюбне хвойне дерево родини соснових, поширене в зонах холодного й помірного клімату пн. півкулі; голки зібрані в пучки, на зиму опадають; цінна тверда та міцна деревина, будівельний матеріал; в Україні 2 види: м. пол. і м. європ.; потребує охорони.

Значення в інших словниках

1. модрина — модри́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. модрина — -и, ж. Рослина родини соснових з м'якою хвоєю, що на зиму опадає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. модрина — И, ж., біол. Рослина родини соснових з м'якою хвоєю, що на зиму опадає. Лиш модрини гудуть, гудуть мо- дрини, а вітри лекалами хуг піють, що заблуклий в сопках пестун скоро без ведмедиці в пург-снігах згине. (П-2:17); зголілі модрини кричали, тонко олень писався в імлі... (П-2:77).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. модрина — МОДРИ́НА, и, ж. Рослина родини соснових з м'якою хвоєю, що на зиму опадає. У жовтні .. спіє насіння в шишках ялинок та модрин (з наук.-попул. літ.); Модрина дає високоякісні лаки й добре чорнило, яким ми пишемо (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
5. модрина — МОДРИ́НА, и, ж. Рослина родини соснових з м’якою хвоєю, що на зиму опадає. У жовтні,, спіє насіння в шишках ялинок та модрин (Наука.., 10, 1961, 31); Модрина дає високоякісні лаки й добре чорнило, яким ми пишемо (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102).  Словник української мови в 11 томах
6. модрина — Модрина, -ни ж. раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252.  Словник української мови Грінченка