модрина
Світлолюбне хвойне дерево родини соснових, поширене в зонах холодного й помірного клімату пн. півкулі; голки зібрані в пучки, на зиму опадають; цінна тверда та міцна деревина, будівельний матеріал; в Україні 2 види: м. пол. і м. європ.; потребує охорони. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- модрина — модри́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- модрина — -и, ж. Рослина родини соснових з м'якою хвоєю, що на зиму опадає. Великий тлумачний словник сучасної мови
- модрина — И, ж., біол. Рослина родини соснових з м'якою хвоєю, що на зиму опадає. Лиш модрини гудуть, гудуть мо- дрини, а вітри лекалами хуг піють, що заблуклий в сопках пестун скоро без ведмедиці в пург-снігах згине. (П-2:17); зголілі модрини кричали, тонко олень писався в імлі... (П-2:77). Словник поетичної мови Василя Стуса
- модрина — МОДРИ́НА, и, ж. Рослина родини соснових з м'якою хвоєю, що на зиму опадає. У жовтні .. спіє насіння в шишках ялинок та модрин (з наук.-попул. літ.); Модрина дає високоякісні лаки й добре чорнило, яким ми пишемо (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
- модрина — МОДРИ́НА, и, ж. Рослина родини соснових з м’якою хвоєю, що на зиму опадає. У жовтні,, спіє насіння в шишках ялинок та модрин (Наука.., 10, 1961, 31); Модрина дає високоякісні лаки й добре чорнило, яким ми пишемо (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102). Словник української мови в 11 томах
- модрина — Модрина, -ни ж. раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252. Словник української мови Грінченка