неметали

Речовини, які, на відміну від металів, є поганими провідниками тепла і електричного струму; їх окиси при реакції з водою найчастіше утворюють кислоти; до неметалів належать, напр., галогени, кисень, азот, вуглець тощо.

Значення в інших словниках

1. неметали — -ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів, зокрема у твердому стані крихкі, не проводять струму тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. неметали — НЕМЕТА́ЛИ, ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів. Неметали можуть бути газоподібними, рідкими і твердими речовинами (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. неметали — НЕМЕТА́ЛИ, ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів. Неметали можуть бути газоподібними, рідкими і твердими речовинами (Підручник дезинф.  Словник української мови в 11 томах