Словник української мови в 11 томах

неметали

НЕМЕТА́ЛИ, ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів.

Неметали можуть бути газоподібними, рідкими і твердими речовинами (Підручник дезинф., 1953, 19);

Неметали погано проводять електричний струм і тепло і, як правило, не мають металічного блиску (Хімія, 9, 1956, 5).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неметали — -ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів, зокрема у твердому стані крихкі, не проводять струму тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неметали — НЕМЕТА́ЛИ, ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів. Неметали можуть бути газоподібними, рідкими і твердими речовинами (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. неметали — Речовини, які, на відміну від металів, є поганими провідниками тепла і електричного струму; їх окиси при реакції з водою найчастіше утворюють кислоти; до неметалів належать, напр., галогени, кисень, азот, вуглець тощо.  Універсальний словник-енциклопедія