неметали
НЕМЕТА́ЛИ, ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів.
Неметали можуть бути газоподібними, рідкими і твердими речовинами (Підручник дезинф., 1953, 19);
Неметали погано проводять електричний струм і тепло і, як правило, не мають металічного блиску (Хімія, 9, 1956, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неметали — -ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів, зокрема у твердому стані крихкі, не проводять струму тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неметали — НЕМЕТА́ЛИ, ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів. Неметали можуть бути газоподібними, рідкими і твердими речовинами (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- неметали — Речовини, які, на відміну від металів, є поганими провідниками тепла і електричного струму; їх окиси при реакції з водою найчастіше утворюють кислоти; до неметалів належать, напр., галогени, кисень, азот, вуглець тощо. Універсальний словник-енциклопедія