неметали

НЕМЕТА́ЛИ, ів, мн.

Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів.

Неметали можуть бути газоподібними, рідкими і твердими речовинами (з навч. літ.);

Неметали погано проводять електричний струм і тепло і, як правило, не мають металічного блиску (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неметали — -ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів, зокрема у твердому стані крихкі, не проводять струму тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неметали — Речовини, які, на відміну від металів, є поганими провідниками тепла і електричного струму; їх окиси при реакції з водою найчастіше утворюють кислоти; до неметалів належать, напр., галогени, кисень, азот, вуглець тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  3. неметали — НЕМЕТА́ЛИ, ів, мн. Хімічні елементи, що своїми фізичними та хімічними властивостями відрізняються від металів. Неметали можуть бути газоподібними, рідкими і твердими речовинами (Підручник дезинф. Словник української мови в 11 томах