неокласицизм
Сукупність творчих тенденцій в європ. культурі XIX-XX ст., які розвивали традиції античних часів, класицизму та бароко; медитативний та інтелектуальний напрямок у поезії XX ст. (Т.С. Еліот, П. Валері, акмеїсти, Я. Івашкевич, Ч. Мілош, З. Герберт); в українській літературі — Леся Українка, М. Філянський; пізніше поетику неокласицизму продовжила група неокласиків (М. Зеров, М. Драй-Хмара, Юрій Клен, М. Рильський та ін.).
Універсальний словник-енциклопедія