неоконфуціанство — Універсальний словник-енциклопедія

неоконфуціанство — -а, с. Релігійно-ідеалістична школа китайської філософії, що сформувалася в 10-13 ст. на основі конфуціанства під впливом ідей буддизму і даосизму в процесі боротьби проти них. Великий тлумачний словник сучасної мови
неоконфуціанство — НЕОКОНФУЦІА́НСТВО, а, с. Школа в китайській філософії, сформована в основному в період конфуціанства, у якій значне місце посідають питання онтології, натурофілософії та косиогонії і яка, стверджуючи непохитність соціальних порядків... Словник української мови у 20 томах
неоконфуціанство — НЕОКОНФУЦІАНСТВО (кит. лі сюе — вчення про принцип; сінь сюе — "вчення про серце"; дао сюе — "вчення істинного шляху"; Сун сюе — "вчення епохи Сун") — прийнятий у західній науці термін для визначення напряму в кит. Філософський енциклопедичний словник