нескінченність —
[неиск'інчен':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
нескінченність —
-ності, ж. 1》 Абстр. ім. до нескінченний. 2》 мат. Відстань до точки, де перетинаються дві паралельні прямі; позначається знаком ∞.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нескінченність —
НЕСКІНЧЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нескінче́нний. В одчинені вікна й двері .. так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом (М. Коцюбинський); Було в ній [троянді] щось від життя, Короткого, як мить, і неосяжного, як нескінченність... (Л. Забашта).
Словник української мови у 20 томах
нескінченність —
НЕСКІНЧЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нескінче́нний. В одчинені вікна й двері.. так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах