нескінченність
НЕСКІНЧЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нескінче́нний.
В одчинені вікна й двері.. так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом (Коцюб., І, 1955, 389);
Було в ній [троянді] щось від життя, Короткого, як мить, і неосяжного, як нескінченність… (Забашта, Вибр., 1958, 109).
Словник української мови (СУМ-11)