нескінченно
НЕСКІНЧЕ́ННО. Присл. до нескінче́нний.
Вона думала багато, довго, нескінченно, то поринаючи в минуле, то забігаючи далеко вперед (Рибак, Зброя.., 1943, 40);
Нескінченно багатий і неосяжний світ, що оточує нас (Наука.., 8, 1963, 28).
Словник української мови (СУМ-11)