нескінченно
НЕСКІНЧЕ́ННО.
Присл. до нескінче́нний.
Вона думала багато, довго, нескінченно, то поринаючи в минуле, то забігаючи далеко вперед (Н. Рибак);
Нескінченно багатий і неосяжний світ, що оточує нас (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)