нунцій

Постійний представник папського престолу при урядах держав, з якими Ватикан підтримує дипломатичні стосунки; зазвичай єпископ чи архієпископ у ранзі Посла.

Значення в інших словниках

1. нунцій — Ну́нцій: — вищого рангу дипломатичний представник Папи Римського в урядах інших держав [51] — папський посланець [47] — посол (папський) [46-2] — представник папи римського при уряді якої-небудь держави [43]  Словник з творів Івана Франка
2. нунцій — ну́нцій іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. нунцій — -я, ч. Представник Папи Римського при уряді якої-небудь держави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нунцій — Посол (папський)  Словник чужослів Павло Штепа
5. нунцій — НУ́НЦІЙ, я, ч. Постійний представник Ватикану при уряді якої-небудь держави. На різдво приїхав до Києва королевич Владислав з папським нунцієм – кардиналом Боргезе (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
6. нунцій — Вісник. Тут: постійний дипломатичний представник римського папи при урядах держав, папський посол  Словник застарілих та маловживаних слів
7. нунцій — ну́нцій (від лат. nuntius – вісник) постійний вищого рангу дипломатичний представник папи римського при урядах держав, з якими Ватікан підтримує дипломатичні відносини.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. нунцій — НУ́НЦІЙ (дипломатичний представник Папи Римського), ЛЕГА́Т.  Словник синонімів української мови
9. нунцій — НУ́НЦІЙ, я, ч. Представник римського папи при уряді якої-небудь держави. Найспритнішого нунція Комулея папа заслав за Дунай, за Дністер, щоби благословити різню між людьми (Ле, Наливайко, 1957, 163)...  Словник української мови в 11 томах