об'єктив

гол. частина проекційних і фотоапаратів, мікроскопів, телескопів; система лінз, іноді дзеркал або лінз та дзеркал водночас, яка створює зображення предмета (напр., на фотоемульсії у фотоапаратах, на екрані у випадку проекційних апаратів).

Значення в інших словниках

1. об'єктив — об'єкти́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. об'єктив — -а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, якого спостерігають або фотографують.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. об'єктив — ОБ'ЄКТИ́В, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують. Найважливіші оптичні частини мікроскопа – це окуляр та об'єктив (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах