органум

Колишня форма багатоголосся в європ. музиці (бл. IX-XII ст.); о. входив у межі одноголосих літургійних форм; найбільший розвиток — у паризькій школі Notre Dame (3, 4 голоси).

Значення в інших словниках

1. органум — -а, ч. Один із ранніх видів поліфонії, переважно двоголосся, поширений в 9-13 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. органум — (від гр. organon — знаряддя, інструмент) — давній вид європейського багатоголосся. Основні види О. — паралельний, вільний, мелізматичний, метризований були поширені в ІХ — ХІІІ ст.  Словник-довідник музичних термінів