особистість
Комплекс внутрішніх умов і механізмів, які зумовлюють сталість, специфічність і організацію поведінки особи; гол. складові частини цієї системи: мотиви, потреби, переконання, а в широкому розумінні також інтелект, здібності, темперамент; о. не визначає поведінку, але певним чином впливає на неї, вирішуючи, як людина інтепретуватиме та оцінюватиме те, чим займається, і які прагнення у неї виникатимуть за певних умов.
Універсальний словник-енциклопедія