особистість —
особи́стість іменник жіночого роду конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. і.н.; індивідуальність, особа книжн.
Орфографічний словник української мови
особистість —
Стійка система соціально значимих рис, що характеризують індивіда, продукт індивідуального і суспільного розвитку, включення індивідів у систему соціальних відносин за допомогою активної предметної діяльності і спілкування.
Словник із соціальної роботи
особистість —
-тості, ж. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. ін.; індивідуальність, особа. Динаміка особистості псих.
Великий тлумачний словник сучасної мови
особистість —
ОСОБИ́СТІСТЬ, тості, ж. Конкретна людина у єдності її природних і соціальних якостей; індивідуальність, особа. Відрізнювався [відрізнявся] він від других тим, що в грі його особистість українця виявлялась не простакуватою, млявою..
Словник української мови у 20 томах
особистість —
Комплекс внутрішніх умов і механізмів, які зумовлюють сталість, специфічність і організацію поведінки особи; гол. складові частини цієї системи: мотиви, потреби, переконання, а в широкому розумінні також інтелект, здібності, темперамент;...
Універсальний словник-енциклопедія
особистість —
ОСОБИСТІСТЬ — аспект внутрішнього світу людини, що характеризується унікальністю та відкритістю; реалізується в самопізнанні та самотворенні людини та об'єктивується в артефактах культури.
Філософський енциклопедичний словник
особистість —
ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ́ДУУМ книжн., СУБ'Є́КТ розм., ПЕРСО́НА уроч., заст., ірон.; ЕЛЕМЕ́НТ розм. (про особу перев.
Словник синонімів української мови
особистість —
ОСОБИ́СТІСТЬ, тості, ж., книжн. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. і.н.; індивідуальність, особа.
Словник української мови в 11 томах
особистість —
Особистість, -тости Личность.
Словник української мови Грінченка