Ранній період третинного періоду; див.геохронологія.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
палеоген —
палеоге́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
палеоген —
-у, ч., археол. Перший період кайнозойської ери історії геологічного розвитку Землі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
палеоген —
ПАЛЕОГЕ́Н, у, ч., архл. Перший період кайнозойської ери історії геологічного розвитку Землі. Для висвітлення головних структурних рис власне Дністровсько-Донецької западини за основу взято палеоген (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
палеоген —
палеоге́н, палеоге́новий пері́од (від палео... і ...ген) перший період кайнозойської ери геологічної історії Землі (див. кайнозой); розпочався близько 67 млн. років тому, тривав понад 40 млн. років. Відклади цього періоду становлять палеогенову систему.
Словник іншомовних слів Мельничука
палеоген —
ПАЛЕОГЕ́Н, у, ч., архл. Перший період кайнозойської ери історії геологічного розвитку Землі. Для висвітлення головних структурних рис власне Дністровсько-Донецької западини за основу взято палеоген (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 5).
Словник української мови в 11 томах