палеоген

Значення в інших словниках

1. палеоген — палеоге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. палеоген — -у, ч., археол. Перший період кайнозойської ери історії геологічного розвитку Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. палеоген — ПАЛЕОГЕ́Н, у, ч., архл. Перший період кайнозойської ери історії геологічного розвитку Землі. Для висвітлення головних структурних рис власне Дністровсько-Донецької западини за основу взято палеоген (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. палеоген — палеоге́н, палеоге́новий пері́од (від палео... і ...ген) перший період кайнозойської ери геологічної історії Землі (див. кайнозой); розпочався близько 67 млн. років тому, тривав понад 40 млн. років. Відклади цього періоду становлять палеогенову систему. Словник іншомовних слів Мельничука
5. палеоген — ПАЛЕОГЕ́Н, у, ч., архл. Перший період кайнозойської ери історії геологічного розвитку Землі. Для висвітлення головних структурних рис власне Дністровсько-Донецької западини за основу взято палеоген (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 5). Словник української мови в 11 томах