геохронологія
Визначення часу в історії Землі (геологічний час); шкала виділених в історії Землі одиниць часу (еони, ери, періоди, епохи); використовується в геології.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геохронологія — ГЕОХРОНОЛО́ГІЯ, ї, ж. Учення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори. Серед наук про Землю набули розвитку нові напрями: абсолютна геохронологія, кристалохімія, рудоутворення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- геохронологія — геохроноло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- геохронологія — геохроноло́гія (від гео... і хронологія) вчення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори. Словник іншомовних слів Мельничука
- геохронологія — -ї, ж. Учення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- геохронологія — ГЕОХРОНОЛО́ГІЯ, ї, жін. Учення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори. Є немало галузей знань, поступ яких досягається в основному завдяки співробітництву науковців різних країн і народів. Словник української мови в 11 томах
- геохронологія — Геохронология — geochronology — Geochronologie — вчення про вік, тривалість і послідовність формування г.п., що складають земну кору; визначення часу утворення гірських порід, з яких складаються земні верстви. Гірничий енциклопедичний словник