геохронологія

геохроноло́гія

(від гео... і хронологія)

вчення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геохронологія — ГЕОХРОНОЛО́ГІЯ, ї, ж. Учення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори. Серед наук про Землю набули розвитку нові напрями: абсолютна геохронологія, кристалохімія, рудоутворення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. геохронологія — геохроноло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. геохронологія — -ї, ж. Учення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. геохронологія — Визначення часу в історії Землі (геологічний час); шкала виділених в історії Землі одиниць часу (еони, ери, періоди, епохи); використовується в геології. Універсальний словник-енциклопедія
  5. геохронологія — ГЕОХРОНОЛО́ГІЯ, ї, жін. Учення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори. Є немало галузей знань, поступ яких досягається в основному завдяки співробітництву науковців різних країн і народів. Словник української мови в 11 томах
  6. геохронологія — Геохронология — geochronology — Geochronologie — вчення про вік, тривалість і послідовність формування г.п., що складають земну кору; визначення часу утворення гірських порід, з яких складаються земні верстви. Гірничий енциклопедичний словник