патіо —
па́тіо іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
патіо —
невідм., с. Внутрішній дворик, часто оточений галереями; поширені в країнах Середземномор'я, Латинської Америки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
патіо —
ПА́ТІО, невідм., с. Внутрішній дворик, часто оточений галереями; поширені в країнах Середземномор'я, Латинської Америки. Милувався типовими андалузькими двориками – патіо, розмовляв з хазяями, зайшов навіть у харчевню-ресторацію...
Словник української мови у 20 томах
патіо —
па́тіо (ісп. patio) внутрішній дворик, що служить для літнього місцеперебування сімей у південно-європейських містах.
Словник іншомовних слів Мельничука
патіо —
патіо (паціо) (ісп.) 1. Внутрішній двір монументального палацу, оточений з усіх боків колонними або арковими галереями. Найяскравіший розвиток отримав в архітектурі Італії стилю ренесансу. 2. Замкнений дворик житлової будівлі у країнах Латинської Америки.
Архітектура і монументальне мистецтво