паяння

Процес з'єднання металів та їх сплавів за допомогою розплавленого металу (припою) з температурою плавлення нижчою, ніж у з'єднуваних металів; розрізняють п. м'які (температура плавлення менше 450º) та тверді (з вищою температурою плавлення); для ручного п. використовують електричний паяльник, жало якого нагрівається, розплавляє припій та наносить його на з'єднувані поверхні.

Значення в інших словниках

1. паяння — пая́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. паяння — -я, с. Дія за знач. паяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паяння — ПАЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пая́ти. При паянні легких сплавів користуються сплавами олова, цинку, міді, іноді алюмінію (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. паяння — ПАЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пая́ти. При паянні легких сплавів користуються сплавами олова, цинку, міді, іноді алюмінію (Метод. викл. фрез. спр.  Словник української мови в 11 томах