паяння

Процес з'єднання металів та їх сплавів за допомогою розплавленого металу (припою) з температурою плавлення нижчою, ніж у з'єднуваних металів; розрізняють п. м'які (температура плавлення менше 450º) та тверді (з вищою температурою плавлення); для ручного п. використовують електричний паяльник, жало якого нагрівається, розплавляє припій та наносить його на з'єднувані поверхні.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паяння — пая́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. паяння — -я, с. Дія за знач. паяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паяння — ПАЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пая́ти. При паянні легких сплавів користуються сплавами олова, цинку, міді, іноді алюмінію (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. паяння — ПАЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пая́ти. При паянні легких сплавів користуються сплавами олова, цинку, міді, іноді алюмінію (Метод. викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах