паяння

ПАЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пая́ти.

При паянні легких сплавів користуються сплавами олова, цинку, міді, іноді алюмінію (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 18);

Для вироблення залізних і сталевих речей застосовували [древньоруські ковалі] різні способи — зварювання, гартування, різання і обпиловку, полірування, паяння (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 414).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паяння — пая́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. паяння — -я, с. Дія за знач. паяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паяння — ПАЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пая́ти. При паянні легких сплавів користуються сплавами олова, цинку, міді, іноді алюмінію (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. паяння — Процес з'єднання металів та їх сплавів за допомогою розплавленого металу (припою) з температурою плавлення нижчою, ніж у з'єднуваних металів; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія