писанка
Куряче яйце, вкрите різнобарвним орнаментом; в Україні мала прототипи у кам'янках неолітичної, дряпанках чи скробанках бронзової та київських глиняних п. княжої доби; символічне релігійно-обрядове значення задовго до християнства; найдавніші мотиви переважно геометричні — трикутники, спіралі, кола, сорококлинці — знаки різних ритуалів (напр., пов'язані з культом Сонця) або священні числа. У християнські часи набрала ін. змісту; п. розписують перед Паскою; на Слобожанщині й Покутті поширені крапанки, на Бойківщині та Лемківщині — т.зв. шпилькові (пишуть голівкою шпильки) і крапанки; найбільша філігранність орнаментальних мотивів властива гуцульським п., виконаним писачком з конусоподібною трубочкою; розписують п. воском: на ті місця, що мають залишитися незафарбованими або не підлягають подвійному фарбуванню, писачком наносять розтоплений віск, відтак послідовно опускають у різні фарби. У різних місцевостях України мають особливий характер. П. — символ світла, життя і тепла — дарують один одному на Великдень на знак любові, дружби й радості.