писанка
ПИ́САНКА, и, ж.
Розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев'яне, яйце.
Настав Великдень .. По службі божій щиро з ним Поцілувалася дівчина. І писанок, і крашанок, Всього Трохиму надавала (С. Руданський);
Я вийняв крашанку, чи, краще, писанку. На ній по білому йшли навскоси чорні смуги (В. Самійленко);
Писанки – здебільшого з дерева – стали декоративним оздобленням майже в кожній гуцульській хаті (з наук. літ.);
// перен. Про що-небудь приємне, красиве.
Життя – писанка, та шкода, що в материнім череві не засновано доброї школи, щоб життя з пелюшок обома жменями брати (Іван Ле);
Чимало зусиль витратили мешканці відомого на весь світ села [Шевченкове], щоб причепурити його, перетворити у справжню писанку (М. Чабанівський);
// перен. Вродлива дівчина, жінка.
Ян Гуцульський прибув з Поділля, привіз і свою писанку-дочку, щоб уперше показати її на люди дорослою, вихованою (Іван Ле);
// перен., зневажл. Фарбована, розмальована, занадто яскраво вбрана жінка, дівчина.
– Невідомо, хто кого перетягне, чи Марія Василину, чи Василина Марію, – говорили чоловіки, – бач, як убралась! А станом крутить, як чорт перед заутренею. Треба держати дочок далі од цих писанок (І. Нечуй-Левицький).
◇ Носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) з пи́санкою див. носи́тися;
(1) Як (мов, на́че і т. ін.) пи́санка (карти́на):
а) (у знач. прикм.) який вражає надзвичайною гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний.
Як писанка лани (В. Сосюра);
– Коли на такий крик мчить зачарований селезень... – прекрасний, як казка, в своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розмальований, – я завмираю (Остап Вишня);
Який чудовий хвартух! Їй-богу, наче писанка (І. Нечуй-Левицький);
Село на нашій Україні – неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло (Т. Шевченко);
– А там же і півень як картина! (Остап Вишня);
б) (у знач. прикм.) гарний на вроду; дуже вродливий (перев. про жінку, дівчину).
– Як зараз чую голос коваля Спиридона. – Он у тебе дочка як картина: не дасть в образу! Викупить перед паном (Панас Мирний);
На кiнцi мосту лежав впоперек лицем догори ще молодий козак-виговець, пишний, гарний, як картина (І. Нечуй-Левицький);
Приходь, найду тобі дівчину як писанку (М. Стельмах);
в) (у знач. присл.) дуже гарно.
– Маєте ще тиждень строку: щоб за цей час замок мені був розмальований як писанка (з легенди).
Словник української мови (СУМ-20)