писанка

ПИ́САНКА, и, ж.

Розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев'яне, яйце.

Настав Великдень .. По службі божій щиро з ним Поцілувалася дівчина. І писанок, і крашанок, Всього Трохиму надавала (С. Руданський);

Я вийняв крашанку, чи, краще, писанку. На ній по білому йшли навскоси чорні смуги (В. Самійленко);

Писанки – здебільшого з дерева – стали декоративним оздобленням майже в кожній гуцульській хаті (з наук. літ.);

// перен. Про що-небудь приємне, красиве.

Життя – писанка, та шкода, що в материнім череві не засновано доброї школи, щоб життя з пелюшок обома жменями брати (Іван Ле);

Чимало зусиль витратили мешканці відомого на весь світ села [Шевченкове], щоб причепурити його, перетворити у справжню писанку (М. Чабанівський);

// перен. Вродлива дівчина, жінка.

Ян Гуцульський прибув з Поділля, привіз і свою писанку-дочку, щоб уперше показати її на люди дорослою, вихованою (Іван Ле);

// перен., зневажл. Фарбована, розмальована, занадто яскраво вбрана жінка, дівчина.

– Невідомо, хто кого перетягне, чи Марія Василину, чи Василина Марію, – говорили чоловіки, – бач, як убралась! А станом крутить, як чорт перед заутренею. Треба держати дочок далі од цих писанок (І. Нечуй-Левицький).

◇ Носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) з пи́санкою див. носи́тися;

(1) Як (мов, на́че і т. ін.) пи́санка (карти́на):

а) (у знач. прикм.) який вражає надзвичайною гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний.

Як писанка лани (В. Сосюра);

– Коли на такий крик мчить зачарований селезень... – прекрасний, як казка, в своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розмальований, – я завмираю (Остап Вишня);

Який чудовий хвартух! Їй-богу, наче писанка (І. Нечуй-Левицький);

Село на нашій Україні – неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло (Т. Шевченко);

– А там же і півень як картина! (Остап Вишня);

б) (у знач. прикм.) гарний на вроду; дуже вродливий (перев. про жінку, дівчину).

– Як зараз чую голос коваля Спиридона. – Он у тебе дочка як картина: не дасть в образу! Викупить перед паном (Панас Мирний);

На кiнцi мосту лежав впоперек лицем догори ще молодий козак-виговець, пишний, гарний, як картина (І. Нечуй-Левицький);

Приходь, найду тобі дівчину як писанку (М. Стельмах);

в) (у знач. присл.) дуже гарно.

– Маєте ще тиждень строку: щоб за цей час замок мені був розмальований як писанка (з легенди).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писанка — (художньо розмальоване яйце) яйце, (якщо лише однією фарбою) крашанка. Словник синонімів Полюги
  2. Писанка — Пи́санка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. писанка — див. яйце Словник синонімів Вусика
  4. писанка — [писанка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. пиесанки, пиесанок дв'і писанкие Орфоепічний словник української мови
  5. писанка — -и, ж. Розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев'яне, яйце. || перен. Про що-небудь приємне, красиве. || перен. Вродлива дівчина, жінка. || перен., зневажл. Фарбована, розмальована, занадто яскраво вбрана жінка, дівчина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. писанка — Пи́санка, -нки, -нці; -нки́, -но́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. писанка — Куряче яйце, вкрите різнобарвним орнаментом; в Україні мала прототипи у кам'янках неолітичної, дряпанках чи скробанках бронзової та київських глиняних... Універсальний словник-енциклопедія
  8. писанка — носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) з пи́санкою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу комусь, чомусь. — І ти, хлопче, з тою Оленою носишся як з писанкою! (М. Томчаній). як (мов, на́че і т. ін.) пи́санка. 1. Який вражає надзвичайною гармонією барв, ліній і... Фразеологічний словник української мови
  9. писанка — ПИ́САНКА (розмальоване куряче, а також декоративне яйце); КРА́ШАНКА, МАЛЬО́ВАНКА, СЛИ́ВКА розм. (пофарбоване). Я вийняв крашанку, чи, краще, писанку. На ній по білому йшли навскоси чорні смуги (В. Самійленко); Розрізняють писанки.. Словник синонімів української мови
  10. писанка — ПИ́САНКА, и, ж. Розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев’яне, яйце. Настав великдень.. По службі божій щиро з ним Поцілувалася дівчина. І писанок, і крашанок, Всього Трохиму надавала (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  11. писанка — Пи́санка, -ки ж. 1) Пасхальное яйцо, расписанное разноцвѣтными узорами. Чуб. VII. 385. 2) Санки-писанки. Изукрашенныя сани. Ей через гору Галилейськую, там от мі біжат санки-писанки. Гол. II. 13. ум. писаночка. Словник української мови Грінченка