плуг
Сільськогосподарське знаряддя для оранки землі, при роботі перевертає пласти ґрунту та підрізає коріння бур'янів; складається з лемеша, полиці, польової дошки та стояка (що утворюють корпус плуга) і дискового ножа та передплужника; розрізняють одно- та багатокорпусні п.; залежно від будови, тяглової сили та призначення типи п.: колісні п., безколісні п., рамні п. та ін. В Україні відомий з 2-ої полов. I тис. н.е.; 3 види: традиційні укр., в яких леміш і чересло — залізні, всі ін. деталі дерев'яні; модифіковані традиційні (починаючи з 70-х XIX ст.); фабричні (поч. ХХ ст.). Укр. традиційний п. складався з двох осн. частин — власне плуга і тяглового передка. Робоча частина складалася з: 1 широкого або 2 вузьких, з'єднаних поперечкою, полозів; залізного симетричного лемеша, набитого на їхні передні кінці; дерев'яної полиці, яка відвалювала пласт ґрунту. Гряділь, дерев'яний брусок, з'єднував робочу і тяглову частини. Чересло, залізний різак на середині гряділя, відрізав шар ґрунту збоку. Правили п. за допомогою чепіг, двох дерев'яних ручок. Деталі п. у різних районах України мають свою назву.