плішина

Ділянка лісу без деревних рослин і така, яку довго (понад 5 років) не засаджували лісом.

Значення в інших словниках

1. плішина — пліши́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плішина — -и, ж. 1》 Місце, на якому витерлася, облізла шерсть. || Оголене, безволосе місце на голові людини (звичайно на тім'ї); лисина. 2》 Позбавлене рослинності, вигоріле, вимокле і т. ін. місце серед поля, в лісі тощо. || Пляма, що вирізняється своїм кольором, формою і т. ін. на якій-небудь поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плішина — ПЛІШИ́НА, и, ж. 1. Місце, на якому витерлася, облізла шерсть. На кінці хвоста у неї [в лисиці] була плішина з куряче яйце завбільшки (з казки); // Оголене, безволосе місце на голові людини (звичайно на тім'ї); лисина.  Словник української мови у 20 томах
4. плішина — ЛИ́СИНА (місце на голові, де випало і не росте волосся; ділянка землі, позбавлена рослинності), ПЛІШИ́НА, ПРОЛИ́СИНА, ПЛІШ рідко. Особливо старанно маскував секретар свою жовтувату лисину, майстерно прикриваючи її ріденьким рудуватим волоссям (Ю.  Словник синонімів української мови
5. плішина — ПЛІШИ́НА, и, ж. 1. Місце, на якому витерлася, облізла шерсть. На кінці хвоста у неї [в лисиці] була плішина з куряче яйце завбільшки (Укр.. казки, легенди.., 1957, 46); // Оголене, безволосе місце на голові людини (звичайно на тім’ї); лисина.  Словник української мови в 11 томах