плішина
ЛИ́СИНА (місце на голові, де випало і не росте волосся; ділянка землі, позбавлена рослинності), ПЛІШИ́НА, ПРОЛИ́СИНА, ПЛІШ рідко. Особливо старанно маскував секретар свою жовтувату лисину, майстерно прикриваючи її ріденьким рудуватим волоссям (Ю. Збанацький); То тут, то там пісні нивки заряботіли лисинами, сиротливий колос злякано щулився поміж шорсткими бур'янами (М. Стельмах); Лівий, північний берег спадав.. терасами до ріки; тут показувалися у безмежжі лісів плішини, галявини (Юліан Опільський); Він підвівся, заходив по кабінету, .. ретельно зачесаний чубок роз'їхався в боки й з-під нього виглянула пролисина (Ю. Мушкетик); Вона (дорога) так заросла лапатим подорожником та плетивом споришу, що кривуляста колія лиш де-не-де біліла пролисинами стужавілого піску (І. Стеценко); Коли б не пліш, і голо б не було (прислів'я); Невеличкі клаптики землі серед баговиння і в лісових плішах обробляли жінки й діти (П. Інгульський).
ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НА розм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКА розм., ЦЯ́ТА розм., ЦЯТИ́НА розм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКА розм. (від чогось рідкого). Плями рум'янцю вкрили її обличчя (Є. Гуцало); Місячне сяйво пробивається крізь гілля і жовтими латками лежить на дорозі (П. Панч); Пильно і з острахом вдивлявся (Лукан) в кожну плямку на сніговій рівнині (Ю. Збанацький); Над садком, на світлій синяві неба, ледь помітною золотою цяткою вже викльовувалась вечорова зірка (І. Вирган); Невеликі цяти рум'янців виразно червоніли на білому змарнілому обличчі (Леся Українка); Шість пар поштових (голубів), рудих з сизими підпалинами, мав Борис (О. Копиленко); Зошит належав Галині Кукобі. Вже велика ляпка просто на обгортці неприємно вразила директора (О. Донченко).
Словник синонімів української мови