повсть

Волоконний виріб (щільний, збитий матеріал) із вовни або шерсті; виготовляється шляхом звалювання тканини (п. ткана) або вільних волокон (п. бита); окрему групу становить п. капелюхова (фетр).

Значення в інших словниках

1. повсть — повсть іменник жіночого роду матеріал, шматок з матеріалу  Орфографічний словник української мови
2. повсть — Повсть. Фетр. З кріличих шкір виправляють і ремінь на дороге обув'є, рукавиці і т. ин., а з шерсти виробляють гарну повсть і всякі тканини (Товариш, 1908, 108) // див. іще фільц.  Українська літературна мова на Буковині
3. повсть — зб., (найвищої якости) фетр; повстина (окремий шматок) повстянка.  Словник синонімів Караванського
4. повсть — -і, ж. Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. || Шматок такого матеріалу, що використовується як килим, покривало і т. ін. || Що-небудь схоже на такий матеріал, збите в щільну масу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. повсть — Повсть, -сти, -сті, по́встю; по́всті, -стей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. повсть — ПОВСТЬ, і, ж. Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
7. повсть — ПОВСТЬ (цупкий матеріал, виготовлений з вовни способом валяння), ПОВСТИ́НА, ПО́ВСТКА розм., ЛЯ́МЕЦЬ діал.; ФЕТР (тонкий, найвищого сорту). Батько з сином в обшитих старою повстю чоботах топталися серед широкого двору (К.  Словник синонімів української мови
8. повсть — ПОВСТЬ, і, ж. Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. Повсть виробляється з грубої кінської або коров’ячої шерсті, змішаної з борошняним клейстером (Колг.  Словник української мови в 11 томах
9. повсть — Повсть, -ті и -ти ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. повсті бити. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.  Словник української мови Грінченка