подразник

Фактор зовнішнього середовища або внутрішній фактор організму, який викликає збудження органів чуття (рецепторів); залежно від виду рецептора п. поділяються на зорові, слухові, дотику, больові та ін.; за характером дії подразники можуть бути фізич. або хіміч., напр., звук, електричний струм, світло, тепло, кислота, гормони.

Значення в інших словниках

1. подразник — подра́зник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. подразник — -а, ч. Те, що діє на органи чуттів живого організму або утвору, викликаючи в організмі відповідну реакцію. Умовний подразник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подразник — ПОДРА́ЗНИК, а, ч. Те, що діє на органи чуттів людини, викликаючи в організмі відповідну реакцію. Людина в умовах звичайного життєвого середовища зазнає діяння безперервного потоку світлових, звукових та інших подразників (з наук.-попул. літ.); Умовний подразник.  Словник української мови у 20 томах
4. подразник — ПОДРА́ЗНИК (те, що діє на органи чуттів людини, викликаючи в організмі відповідні реакції), ДРАТІВНИ́К фізіол. Промені сонця — своєрідні подразники. Вони викликають в організмі фотохімічні реакції (з журналу).  Словник синонімів української мови
5. подразник — ПОДРА́ЗНИК, а, ч. Те, що діє на органи чуттів людини, викликаючи в організмі відповідну реакцію. Людина в умовах звичайного життєвого середовища зазнає діяння безперервного потоку світлових, звукових та інших подразників (Наука.., 7, 1961, 14); Умовний подразник.  Словник української мови в 11 томах