претор
У стародавньому Римі з 367 до н.е. найвищий урядовець, заступав відсутніх консулів; обирався на 1 рік; спершу -1 п., поступово кількість посад п. зросла до 18 у період принципату; ознаками влади п. були фасції і 2 ліктори, які їх несли, а також курульний стілець.
Універсальний словник-енциклопедія