протиотрута

Речовина, яка нейтралізує в організмі дію отрути або усуває безпосередній ефект її впливу на організм; адсорбуючий (зв'язування) механізм дії, утворення нерозчинних або малотоксичних сполук, оксидація.

Значення в інших словниках

1. протиотрута — протиотру́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. протиотрута — Антидот; (проти моди) П. засіб, лік.  Словник синонімів Караванського
3. протиотрута — -и, ж. Речовина, яка припиняє або послаблює дію отрути. || перен. Засіб або дія, спрямовані проти чого-небудь шкідливого, негативного, небажаного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протиотрута — ПРОТИОТРУ́ТА, и, ж. Речовина, яка припиняє або послаблює дію отрути. З канн виробляють протиотруту від рослинних отрут, стимулюючі й потогінні ліки (з наук.-попул. літ.); // перен.  Словник української мови у 20 томах
5. протиотрута — ПРОТИОТРУ́ТА (речовина, що припиняє або послаблює дію отрути), АНТИТОКСИ́Н спец. Дуже міцний і солодкий чай з молоком — протиотрута при отруєннях снотворним, алкоголем, наркотиками (з газети); — Євгене Вікторовичу! Швидше антитоксин! Може, ще можна врятувати (І. Ле).  Словник синонімів української мови