пугач

Птах з ряду совоподібних; селиться у лісах Євразії; довж. бл. 68 см; на голові 2 пір'яних вушка; рідкісний, охороняється.

Значення в інших словниках

1. Пугач — Пу́гач іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. пугач — I пуг`ач-а, ч. Іграшковий пістолет, що стріляє пробками або пістонами. II п`угач-а, ч. Хижий нічний птах ряду совоподібних, який живиться дрібними гризунами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пугач — (птаха) гукач, гукар  Словник чужослів Павло Штепа
4. пугач — ПУГА́Ч, а́, ч. Іграшковий пістолет, що стріляє пробками або пістонами, а також іронічна назва пістолета, револьвера. Хлопці поквапливо роздягалися.  Словник української мови у 20 томах
5. пугач — ПУ́ГАЧ (птах), ПУГА діал., ПОГУ́ТЬКАЛО діал. Вночі на ту грушу пугач прилетів, щоб лякати своїм пугуканням бідних людей (П. Загребельний); Пуга десь у лісі сумно голосить (Ю. Федькович).  Словник синонімів української мови
6. пугач — Пу́гач, -ча, -чеві; -гачі, -чів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)