п'єдестал —
[пйеидеистал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
п'єдестал —
-у, ч. 1》 Художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент. || перен. Про те, що підносить кого-небудь до високого громадського становища, ставить над кимсь. 2》 Постамент для переможців спортивних змагань. Почесний п'єдестал.
Великий тлумачний словник сучасної мови
п'єдестал —
Підстава, підніжжя, див. постамент
Словник чужослів Павло Штепа
п'єдестал —
П'ЄДЕСТА́Л, у, ч. Художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент. На п'єдесталі з чорного мармуру сиділа на склублених хмарах мармурова фігура мужа з довгою, кучерявою бородою (І.
Словник української мови у 20 томах
п'єдестал —
ПОСТАМЕ́НТ (під пам'ятник, скульптуру, колону тощо), ПІДНІ́ЖЖЯ, ПРИМІ́СТ заст.; ЦО́КОЛЬ, П'ЄДЕСТА́Л (перев. пам'ятника). Здоровенний кіт.. скакав якийсь час з постамента на постамент, доки врешті здимів (О.
Словник синонімів української мови
п'єдестал —
(фр. < італ. — нога і місто) 1. Підніжжя колони класичного ордера, що має три частини: базу, основну частину — стілець, карниз та підпорядковується принципам ордерної побудови. 2. Підніжжя для скульптури або вази, яке теж складається з трьох частин (порівн. постамент).
Архітектура і монументальне мистецтво