регенерація

Відтворення втрачених тканин або органів; у нижчих тварин і рослин здатність до р. значна (у амеби будь-яка частина тіла, що містить ядро, у гідри 1/200, у планарії 1/280 частина тіла відновлюють увесь організм), у вищих тварин р. підлягають тільки деякі органи або їхні частини (ск., хвіст у ящірки); процес загоювання ран.

Значення в інших словниках

1. регенерація — регенера́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. регенерація — -ї, ж. 1》 Відновлення, поновлення, відтворення. Регенерація даних спец. — періодичне зчитування та перезапис даних у динамічному запам'ятовувальному пристрої з метою їх збереження. Регенерація зображення спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. регенерація — РЕГЕНЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. техн. Відновлення цінних вихідних властивостей матеріалів, що використовувалися у робочих процесах різних виробництв.  Словник української мови у 20 томах
4. регенерація — регенера́ція (від лат. regeneratio – відновлення) 1. біол. Відновлення організмом втрачених частин тіла. 2. тех. Відновлення цінних вихідних властивостей матеріалів або речовин після використання їх.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. регенерація — ВІДРО́ДЖЕННЯ (повернення чогось до попереднього стану або перехід до кращого стану після руйнування, нищення або занепаду), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ, РЕГЕНЕРА́ЦІЯ книжн.  Словник синонімів української мови
6. регенерація — РЕГЕНЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. техн. Відновлення цінних вихідних властивостей матеріалів, що використовувались у робочих процесах різних виробництв. Відпрацьовані масла [комбайна] слід збирати, бо їх можна відновити до початкових якостей шляхом регенерації (Зерн.  Словник української мови в 11 томах
7. регенерація — (лат.) Відродження міського організму з відбудовою втрачених частин.  Архітектура і монументальне мистецтво