редька

Одно- або дворічна рослина родини хрестоцвітих, овочева і кормова культура; вирощують задля кореневища з високими поживними властивостями (містить вітаміни групи В); сік і особливо сорт із чорною шкуринкою — лікувальні; р. олійну вирощують задля насіння, яке містить до 30% жирів.

Значення в інших словниках

1. редька — ре́дька 1 іменник жіночого роду рослина ре́дька 2 іменник жіночого роду коренеплід  Орфографічний словник української мови
2. редька — -и, ж. 1》 тільки одн. Дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми. 2》 Їстівний коренеплід цієї рослини. || у знач. збірн. 3》 Те саме, що редиска.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. редька — РЕ́ДЬКА, и, ж. 1. тільки одн. Дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують у їжу сирими (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. редька — РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
5. Редька — Ре́дька, -дьки, -дьці (прізв.).  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. редька — РЕ́ДЬКА, и, ж. 1. тільки одн. Дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують в їжу сирими (Овоч.  Словник української мови в 11 томах
7. редька — Редька, -ки ж. раст. a) Raphanus sativus. ЗЮЗО. І. 133. б) — дика. Raphanus Kaphanistrum L. ЗЮЗО. I. 133. Любить, як собака редьку. Ном. № 5078. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. Ном. № 3448.  Словник української мови Грінченка